Особливості бронювання за новим законом: лайфхаки від юристів MBP

Бронювання військовозобов’язаних в Україні - це процес забезпечення захисту

від призову до військової служби в разі загрози національній безпеці. Цей процес

передбачає попереднє, у встановленому законом порядку, звернення до РТЦК та СП з метою занесення до списку осіб, які можуть бути звільнені від призову.

У зв'язку з оголошенням воєнного стану та загальної мобілізації в Україні, багато

підприємств зрозуміли необхідність збереження своїх працівників на робочих місцях для продовження функціонування бізнесу. Існує законодавча можливість, яка гарантує, що окремі підприємства можуть закріпити певних працівників на строк до 6 місяців, які не будуть мобілізовані та продовжать роботу. Таким чином, держава створює можливість для підприємств забезпечити баланс між захистом держави та продовженням функціонування бізнесу в умовах воєнного стану. Однак, важливо зазначити, що ця можливість не є повним гарантом збереження персоналу на робочих місцях, оскільки держава може вимагати від

підприємств прийняти участь у мобілізації, якщо це необхідно для захисту держави. Також варто зазначити, що процедура закріплення (бронювання) працівників на підприємстві є регульованою законом, і вона передбачає відповідну документацію та процедури.

 Юристи компанії Main Business Partner поділяться з Вами деякими лайфхаками щодо порядку бронювання працівників на підприємстві за новим законом.

Чим регулюється порядок бронювання військовозобов’язаних в Україні?

Наприкінці січня цього року набула чинності Постанова No76 «Про деякі питання
реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час».
Вказаною постановою Затверджено новий Порядок бронювання
військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану (надалі Порядок No76).

Хто підлягає бронюванню відповідно до Порядку No76?

Бронюванню від мобілізації підлягають військовозобов’язані, які є працівниками:
- Органів державної влади та місцевого самоврядування, що задіяні в забезпеченні
роботи цих органів;
- Підприємств, установ, організацій, яким встановлено мобілізаційне завдання;
- Підприємств, установ, організацій, які виробляють товари або надаються
послуги для забезпечення Збройний Сил України;
- Критично важливих для функціонування економіки та забезпечення
життєдіяльності населення в особливий період підприємств.
Слід зауважити, що Порядком No76 передбачено обмеження кількості
військовозобов'язаних працівників, яких можна забронювати на період мобілізації.

Роботодавець може забронювати працівників в обсязі, що не перевищує 50% загальної кількості військовозобов'язаних на підприємстві. Однак їх кількість може бути збільшена, якщо роботодавець достатньо обґрунтує підстави для збільшення кількості заброньованих працівників. Крім працівників підприємства, бронюванню від мобілізації підлягають також їх керівники. На відміну від працівників, які можуть бути заброньовані у межах 50% від загальної кількості військовозобов'язаних на підприємстві, керівники не підпадають під це обмеження і можуть бути закріплені поза межами цих квот. Слід відзначити, що на відміну від працівників, керівники отримують бронювання незалежно від їх військово-облікової спеціальності.

Які підприємства вважаються критично важливими?

Визначення підприємств, які є критично важливими здійснюється відповідно до
«Порядку та Критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично
важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» No76 від 27.01.2023 року.
Визначення підприємства критично важливим здійснюється центральними
органами виконавчої влади, іншими органами державного управління у відповідних сферах та галузях, обласними та міськими адміністраціями.

Критично важливе підприємство має відповідати не менше ніж трьом з наступних
семи критеріїв:
1) загальна сума податків, зборів та платежів сплачених до державного і місцевих бюджетів перевищує 1,5 млн євро;

2) сума надходжень в іноземній валюті перевищує 32 млн євро (окрім кредитів та позик);

3) підприємство належить до переліку об’єктів, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (перелік затверджено урядовою постановою No83 від 04.03.2015 року);

4) підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади;

5) відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ, що підтверджується відповідною довідкою;

6) розмір середньої заробітної плати працівників підприємства за останній
календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати в регіоні;

7) підприємство є резидентом Дія Сіті.

Порядком No76 також передбачено, що рішення про визнання підприємства
критично важливим може бути прийнято за умови відповідності двом критеріям, якщо це підприємство:
- паливно-енергетичного комплексу;
- працює у сфері охорони здоров'я, освіти та науки, фізичної культури і спорту,
соціального захисту та належать до державної чи комунальної форми власності
з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримується
за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надає населенню
безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення на
постійній основі;
- лінійних аудіовізуальних медіа;
- державних та комунальних закладів культури.
Критично важливими також є: установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародних та українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком затвердженим Міністерством закордонних справ або Кабінетом Міністрів України. Працівники та керівники цих установ та організацій підлягають бронюванню незалежно від їх військово-облікової спеціальності.

Які працівники не підлягають бронюванню від мобілізації?
При всьому бажанні закріпити від мобілізації на підприємстві ключових
працівників може виявитися неможливим на практиці, оскільки навіть для співробітників підприємств критичної інфраструктури існують певні обмеження щодо можливості їх бронювання.
Ці обмеження викладені у листі Міністерства Оборони України No 220/1469 від
11.03.2022 року, згідно якого Головнокомандувач Збройних Сил України ухвалив рішення про заборону бронювати військовозобов'язаних, які мають дефіцитні для Збройних Сил України військово-облікові спеціальності.

Вказаний лист містить номери військово-облікових спеціальностей рядового,
сержантського, старшинського та офіцерського складу, бронювання яких заборонено.
Ознайомитися з назвами цих військово-облікових спеціальностей можливо в «Переліку військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України», затвердженого Наказом Міністерства Оборони України No 317, від 07.09.2020 року.
Окремо слід зазначити, що не підлягають бронюванню від мобілізації працівники,
які мають відстрочку на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Яка процедура бронювання працівників на підприємстві?

Процедура бронювання працівників є складною та багатоетапною. Для успішного
бронювання необхідно мати глибокі знання у цій сфері та уважно дотримуватися всіх вимог законодавства, оскільки допущені помилки можуть мати негативні наслідки. Недбале чи неправильне заповнення документів може призвести до значних втрат і проблем.

Першим етапом процедури бронювання є складання пропозиції закріплення
працівників, детального обґрунтування, чому саме ці працівники мають бути заброньовані та довідки про загальну кількість військовозобов’язаних на підприємстві. Всі бланки документів затверджені Постановою No76.

Оформлені належним чином документи подаються:
- Підприємством, якому призначені мобілізаційні завдання (замовлення) - до
органу державної влади або іншого державного органу, який призначив
(встановив) мобілізаційне завдання (ОВА, РАДА).
- Підприємством, яке забезпечує потреби ЗСУ та інших військових формувань - до
відповідних центральних органів виконавчої влади (МОУ або Мінстратегпром).
- Підприємством, яке є критично важливими для функціонування економіки та
населення - до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує
формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної
обласної чи міської військової/військово-цивільної адміністрації за місцем
утворення підприємства (Міністерство Енергетики України, ОВА).
- Спеціалізовані установи ООН та інші міжнародні та неурядові організації
(визначені в Порядку No76) – до Секретаріату Кабінету Міністрів України або МЗС.

Який порядок розгляду документів щодо бронювання працівників?

Після отримання документів від роботодавця, відповідний державний орган має
перевірити правильність заповнення Списку, наявність обґрунтування та дотримання вимогщодо кількості військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню. Після перевірки, Список подається на погодження до Генерального штабу Збройних Сил України. Після отримання документів, Генштаб ЗСУ затверджує Списки та подає їх до
Міністерства економіки. Після перевірки Списків та обґрунтувань, Міністерство економіки приймає рішення про бронювання військовозобов'язаних та надсилає його органам державної влади, іншим державним органам, які подали Списки, та Генштабу ЗСУ.
У триденний строк, Генштаб ЗСУ повідомляє відповідні територіальні центри
комплектування та соціальної підтримки про рішення Мінекономіки.
Після цього, орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого
самоврядування, підприємство, установа або організація видає військовозобов'язаному витяг із рішення Мінекономіки з підписом керівника та печаткою (за наявності).

Цей витяг є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному
відстрочки.
У п'ятиденний строк із дня видачі військовозобов'язаному витягу, роботодавець повинен надіслати до ТЦК та СП повідомлення про бронювання військовозобов'язаного, за формою встановленою додатком 5 до Порядку № 76.

Чи потрібно звітувати про заброньованих працівників?

Кожні три місяці роботодавцям необхідно подавати звіт про заброньованих військовозобов'язаних станом на перше число місяця, який настає після звітного кварталу, використовуючи форму з додатку 6 до Порядку № 76. Крайній термін подання звіту - до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Роботодавці подають звіт до відповідного органу державної влади, до якого направлялися Списки з метою бронювання працівників.
При поданні звіту рекомендується не включати до списку працівників, які:
- Офіційно не працюють на підприємстві, установі чи організації;
- Не є військовозобов'язаними (особи, які не придатні до військової служби);
- Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.


Сьогодні кожний керівник підприємства точно знаєте, що облік, бронювання та звітування про військовозобов'язаних працівників - це важка та складна процедура. Це не тільки забирає багато часу, але і може призвести до проблем, якщо виконання цих процедур здійснюється неправильно.

Юридична компанія Main Business Partner зможе вирішити ці проблеми за Вас!

Main Business Partner - це професійна юридична компанія, яка спеціалізується на наданні послуг з обліку, бронювання та звітування про військовозобов'язаних працівників для підприємств. Наші юристи мають значний досвід в цій сфері та добре знають усі нюанси процедур.

 Звернувшись до нашої компанії, Ви зможете забезпечити собі спокій та впевненість у тому, що ваші військовозобов'язані працівники будуть належним чином заброньовані. Ми гарантуємо, що виконання всіх процедур бронювання буде відбуватися відповідно до вимог чинного законодавства. Наші юристи завжди готові надати професійну консультацію та допомогу з розв'язанням будь-яких правових питань, що виникають під час бронювання співробітників.

Отже, якщо Ви шукаєте професійну юридичну допомогу з бронювання та обліку військовозобов'язаних працівників Вашого підприємства, рекомендуємо звернутися до компанії Main Business Partner.

P.S. Важливо пам'ятати, що бронювання військовозобов’язаних на підприємстві є тимчасовим заходом та не означає повного звільнення від військової служби. В разі загрози національній безпеці держава може використовувати і цих осіб для виконання завдань пов’язаних із захистом суверенітету та територіальної цілісності України.