COMPLIANCE: новий розрекламований хід чи реальний механізм для покращення ведення бізнесу

Отож, коротко про основне:

Compliance (з англ. – відповідність, згода, походить від дієслова to comply – виконувати) і означає дотримання певних правил, вимог або умов.

У контексті бізнесу комплаєнс означає законність дій компанії в цілому і кожного її співробітника: від топ-менеджерів до всіх філій і підрозділів. В очах контрагентів комплаєнс-перевірка підтверджує, що ваш бізнес відповідає вимогам законодавства, запропонованим правилам, нормам певних стандартів та/або умовам договору.

Причинами виникнення в Україні є:

• застосування юрисдикції США, Великої Британії;
• залучення українськими компаніями іноземних інвестицій;
• актив вітчизняних регуляторів, наприклад, Антимонопольного комітету України.

Слід зазначити, що законодавче регулювання в Україні комплаєнсу лише зароджується та обмежується всього лише двома законами: Законом України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року та Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року.

Проте, з метою просування ідеї етичного та відповідального ведення бізнесу у 2017 році в Україні була створена Всеукраїнська мережа Доброчесності та Комплаєнсу, до якої успішно долучилися вже 54 українські компанії. Важливим її напрямком є сертифікація учасників щодо рівня дотримання відповідності та цілісності бізнесу.

Щодо напрямів комплаєнсу, то їх поділяють на традиційні та сучасні.

До традиційних відносять:

• протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
• протидію корупційним діянням, шахрайству та фінансуванню тероризму;
• відповідність діяльності компанії чинному законодавству;
• усунення конфлікту інтересів;
• захист даних;
• антимонопольний комплаєнс.

До сучасних, зокрема, належать:

• GDPR (Загальний регламент захисту даних);
• кібербезпека та інші.

Відповідно до статистичних даних станом на 2017 рік, корупція в бізнесі на теренах нашої держави становить 88%, при цьому вона коштує Україні 2% ВВП щорічно.

Як відомо, боротьба з цим негативним явищем у нас триває вже давно, адже симбіоз економічних та ментальних характеристик дозволив їй вкорінитися не одне століття тому.

Тому це є однією з причин, чому прогресивні держави на прикладі США та Великої Британії встановлюють свою юрисдикцію щодо комплаєнс-контролю в іноземних державах.

У світі пропагують наступні тенденції боротьби з корупцією:

• зростання штрафів;
• інформування про порушення;
• зізнання в порушенні;
• мирові угоди;
• розслідування в окремих індустріях;
• криміналізація злочинних діянь.

Якщо проаналізувати боротьбу з порушенням правил ведення доброчесного бізнесу в Україні, то станом на сьогодні прикладів активної протидії є небагато.

Наприклад, за обставинами справи № 263/9687/16-к керівник ПП ВКФ «Карнеол» звернувся до працівника правоохоронного органу з пропозицією надання направомірної вигоди за безперешкодне перевезення вантажів автомобільним транспортом керівника ПП ВКФ «Карнеол».

Суд визнав винним керівника згаданого вище підприємства у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначив покарання у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10 200 гривень станом на момент вчинення злочину). А також відповідно до вимог ст. ст. 96-3, 96-7 КК України, на юридичну особу ПП ВКФ «Карнеол» було накладено штраф у розмірі 19 840 гривень.

Тоді як, штрафні санкції США, Великої Британії сягають від 100 000 тисяч доларів, відповідальність передбачає позбавлення волі і суттєві втрати для компаній як у репутаційній сфері, так і в прибутковій.

Компанія «Siemens» після корупційного скандалу у 2008 році визначила свій девіз так: «Тільки чистий бізнес – це бізнес Siemens».