Законодавство щодо боротьби з поширенням COVID-19 в Україні: все, що потрібно знати підприємцям

З 1 березня до 31 травня 2020 року діють, виключно, санкції за:

• порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення;
• відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
• порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах;
• порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Крім того, з 1 березня до 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.

Ні, на вказані перевірки установлено мораторій.

Здійснюватимуться лише документальні позапланові перевірки, коли платником в поданій декларації заявлено до відшкодування ПДВ, та за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПКУ; та/або якщо значенням ПДВ є від'ємним та становить більше 100 тис. грн.

Перевірка здійснюватиметься виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідні перевірки тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року.

Водночас, на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, протягом яких контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків.

Так. До 31 травня 2020 забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):

• за діяльністю суб'єктів господарювання, які віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику;
• у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
• у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік подається до 1 липня, крім передбачених ПКУ випадків, коли її може бути подано пізніше.

Потім фізична особа зобов'язана самостійно до 1 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею річній декларації.

Ні. Плата за землю не нараховується та не сплачується у вказаний період ні фізичними особами, ні юридичними. Якщо фізичні особи вже подали декларацію, то контролюючі органи здійснять відповідний перерахунок. Водночас, решта платників вправі подати уточнюючу податкову декларацію.

Тимчасово звільнили від нарахування та сплати єдиного внеску за періоди з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року за себе таких платників:

• фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
• особи, які провадять незалежну професійну діяльність;
• члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Водночас, такі особи можуть прийняти рішення про добровільну сплату єдиного внеску за указані періоди.

При цьому для осіб, які не сплачували ЄСВ, вказані вище періоди все одно включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.

Окрім того, штрафні санкції, передбачені Законом про ЄСВ, податківці не будуть застосовувати за такі порушення, вчинені щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року:

• несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
• неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);
• несвоєчасне подання звітності з ЄСВ.

Встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається на період перебування в закладах охорони здоров'я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій.

Для осіб, які перебувають у закладах охорони здоров'я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності становить 50 % середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.

Споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період з 1 березня по 30 квітня 2020 року. Зокрема, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідним договором про споживчий кредит.

До 1 липня 2020 року зупинили дію норми, на підставі яких індивідуальний чи колективний споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню.

Крім того, на період встановлення карантину (обмежувальних заходів), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема:

• нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;
• припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;
• примусове виселення із житла та примусове стягнення житла, що належить на праві приватної власності громадянам України під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;
• примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.

Так, згідно зі змінами, внесеними до Закону України про торгово-промислові плати, до числа форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) належить введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Так, у КЗпП та Законі про відпустки щодо відпусток без збереження заробітної плати, додано наступне положення: у разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до ЗУ «Про захист від інфекційних хвороб», час перебування у відпустці без збереження заробітної не включається у загальний 15-денний строк, встановлений для відпусток такого типу.

Крім того, законодавством встановлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), роботодавець може доручити працівникові (у тому числі державному службовцю чи службовцю органу місцевого самоврядування) певний час працювати вдома, чи надати такому працівнику за його згодою відпустку.

Так, у період дії карантину (обмежувальних заходів) зупиняється перебіг строків звернення за отримання адміністративних та інших послуг, та строків надання цих послуг, визначених законом.

Забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення передбачено, що порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями, тягне за собою накладення штрафу на громадян від 17 тис. до 34 тис. грн, на посадових осіб - від 34 тис. до 170 тис. грн.

Якщо ж особапорушила правила та норми, встановлені з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, має нести кримінальну відповідальність у вигляді штрафу від 17 тис. до 51 тис. грн. Максимальний розмір відповідальності, передбаченої цією статтею, за вказані дії, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки – передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.