23 січня Указом Президента України №21/2024 було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони, «Про невідкладні заходи із забезпечення економічної безпеки на період дії правового режиму воєнного стану».

            Цьому рішенню передував ряд резонансних подій в Україні, де правоохоронні органи системно здійснювали тиск на бізнес, проводили безпідставні обшуки, арешти майна тощо. Відправною точкою стало затримання відомого банкіра та директора інвестиційної компанії Concorde Capital, Ігоря Мазепи.

            Ця подія сколихнула українське суспільство та бізнес-спільноти. Відомі підприємці, політики, експерти зі всієї країни підтримали Ігоря Мазепу, що свідчить про те, що в Україні дійсно існує проблема тиску на підприємців. Саме тому, влада нарешті вирішила покласти край цьому тиску, але тільки на час війни.

Як влада планує вирішити проблему тиску на бізнес?

            За підсумками закритої зустрічі, яка відбулася між представниками влади (Юлія Свириденко, Михайло Федоров, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук) та бізнесу, вирішено запровадити ряд заходів, спрямованих на запобігання блокуванню діяльності підприємців при здійсненні правоохоронними органами процесуальних дій.

            РНБО запропоновано наступні заходи:

1. Створення Ради з підтримки бізнесу. Вона буде сприяти швидкому реагуванню на скарги підприємців і розв’язанню нагальних проблем. До неї увійдуть представники реального сектору різних галузей економіки. Її мета – координувати зусилля бізнесу та влади для зміцнення нашої економіки.
2. Реформування БЕБ. Уряд має подати на розгляд Верховної Ради законопроекти, спрямовані на встановлення додаткових гарантій захисту підприємців під час здійснення кримінального провадження, якими внести змін до:
   • Закону «Про Бюро економічної безпеки України».
   • Кримінального процесуального кодексу України.
   • Закону «Про оперативно-розшукову діяльність».
   • Закону «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
   • Закону «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю».
   • Закону «Про оборонні закупівлі» (для встановлення граничного рівня прибутку).
3. Аудит. Передбачає проведення аудиту системи моніторингу ризиків податкових накладних, критеріїв для блокування та процедур їх розблокування.
4. Рекомендації правоохоронним органам. Офіс Генерального прокурора, Державне бюро розслідувань, Національна поліція, Служба безпеки України, а також Бюро економічної безпеки у 3-місячний термін зобов’язані:
   • Провести аудит всіх кримінальних проваджень, де відносно суб’єктів господарювання вжито обмежувальні заходи та визначити доцільність продовження їх застосування.
   • Протягом того самого терміну, утриматись від обмежувальних заходів у кримінальних провадженнях, якщо вони можуть заблокувати роботу підприємства.
5. Форма для звернень та отримання інформації. Буде розроблено аналітичний модуль до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з доступом до аналітичних даних про діяльність правоохоронного органу та модуль для подання підприємцями он-лайн-скарг.

Чи допоможуть запроваджені РНБО заходи вирішити проблеми бізнесу?

            Відповідь на це питання залежить від того, як будуть реалізовані прийняті рішення. Якщо вони будуть впроваджені в повному обсязі і без жодних застережень, то є шанс, що вони допоможуть зменшити тиск на бізнес з боку правоохоронних органів.

Однак, є ряд факторів, які можуть ускладнити реалізацію цих рішень.

По-перше, РНБО – це дорадчий орган, і його рішення не є обов’язковими для виконання. Тому постає питання, наскільки сумлінно відповідні органи будуть його реалізовувати.

По-друге, правоохоронні органи мають значну автономію у здійсненні досудових розслідувань і їх складно контролювати. Також, відсутня відповідальність правоохоронців за умисне затягування кримінальних проваджень та безпідставне застосування ними обмежувальних заходів відносно бізнесу.

По-третє, ніхто не відміняв корупційну складову, коли кримінальні провадження ініціюються на замовлення конкурентів чи інших зацікавлених сторін.

В цілому, вектор руху обрано правильно, і є надія на те, що дане рішення РНБО, якщо й не вирішить проблему систематичного тиску на бізнес повністю, проте зможе цей тиск зменшити та надати підприємцям ефективний механізм для захисту від блокування господарської діяльності, яке, в свою чергу, сьогодні є сприятливим середовищем для розквіту корупції.