Нові правила фінансового моніторингу: що варто знати бізнесу

Розміщений на сайті Верховної Ради Закон 361-IX уже в квітні цього року набере чинності. Пропонуємо зосередитися на деяких нових термінах, визначити, які саме фінансові операції будуть моніторитися по-новому, та на що орієнтуватися при класифікації різних операцій клієнтів.
Максим Дмитрук
Розміщений на сайті Верховної Ради Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» або Закон 361-IX набере чинності уже в квітні цього року.

Які питання регламентує даний акт?

Пропонуємо зосередитися на деяких нових термінах, визначити, які саме фінансові операції будуть моніторитися по-новому, та на що орієнтуватися при класифікації різних операцій клієнтів.
Новий Закон зосереджується на впровадженні Рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та деяких важливих Директив (ЄС) Європейського парламенту.
Що таке ризик-орієнтований підхід
Новий Закон передбачає появу такого визначення як «ризик-орієнтований підхід» і порядок його застосування. Згаданий підхід являє собою необхідність суб'єктів первинного фінансового моніторингу брати до уваги місце розташування держави клієнта, товари і послуги, що їх отримує клієнт від такого суб'єкта. Тобто вміння управляти ризиками — «не дай себе використати при відмиванні доходів та фінансуванні тероризму».

Надаються також категорії фінансових операцій, що мають отримати статус з високим, неприйнятно високим ризиком ділових відносин. Для цього у суб'єктів фінансового моніторингу є такі інструменти, як: ідентифікація, верифікація клієнта, постійна фільтрація ділових відносин із клієнтом. У цій частині нові норми систематизують процес взаємодії суб'єкта із клієнтом, даючи у руки першому чималі можливості звернути увагу на підозрілу фінансову поведінку.

На підкріплення того ж нового ризик-орієнтованого підходу, синоніму більшої відповідальності уповноважених працівників (осіб) суб'єктів первинного фінансового моніторингу, вводиться в дію окрема стаття посилених заходів належної перевірки клієнта. Як на мене, зазначена концепція є логічним дієвим продовженням самого визначення ризик-орієнованого підходу, що так чи інакше зумовить принципово новий рівень відповідальності працівників суб'єктів та відточить у значній мірі професійну обачність відповідальних працівників.
Відмітимо й нову статтю про підозрілі фінансові операції (діяльність). Визначення уже не нове, зате чітко прописується незначущість того, на яку суму проводяться такі підозрілі фінансові операції. З цього випливає висновок, що мета нового закону саме у викритті та недопущенні будь-яких підозрілих операцій.

Закон № 361-IX якісно доповнює види заходів впливу на суб'єктів первинного фінансового моніторингу такими способами, як: письмове застереження та укладення з останнім так званої «угоди про визнання винуватості», яка набуде форми письмової угоди про зобов'язання сплатити визначене грошове зобов'язання та обов'язок у подальшій діяльності більше не допускати порушень законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Така новела виглядає цікавим доповненням до видів санкцій, дозволяючи суб'єкту у такий спосіб, в залежності від конкретної ситуації, відійти від типових заходів впливу, та добровільно виводити свої операції на світло. Невідомо, щоправда, як саме ця нова опція працюватиме і чи працюватиме взагалі.
Відмінності у правилах фінансового моніторингу
Закон 361-IX вводить нову категорію — «порогові фінансові операції».
Порогові фінансові операції — фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу.

До цієї категорії ми можемо віднести фінансові операції, якщо сума, на, яку здійснюється кожна з них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень, а для категорій суб'єктів, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, — 30 тисяч гривень, або ж дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб'єктів господарювання, які надають послуги у сфері лотерей та/або азартних ігор, — 30 тисяч гривень).
Отже, на моменті фінансових операцій, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, законодавець суттєво підняв планку зі 150 тисяч гривень до 400 тисяч гривень у нововведенні. Саме сума фінансової операції, яка дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень, вважатиметься пороговою.

Вбачається важливим звернути особливу увагу на ознаки таких фінансових операцій. У цій частині Закон дає принципово новий підхід, наводячи світло на доволі «гарячі» фінансові комбінації.

За ознаками операцій новий Закон передбачає суттєве кількісне зменшення таких операцій, а ми ж виділимо такі як:
  1. фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім'ї та/або осіб, пов'язаних з політично значущими особами;
  2. фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон).

На перший погляд, Закон, що скоро набере чинності, викладає занадто вузьке коло за ознаками операцій, які потрібно відкривати (висвітлювати), що не може не викликати запитань. До прикладу, чому б не додати нові ознаки операцій у перелік уже наявних?

З іншого ж боку, якщо не брати до уваги та не порівнювати новий перелік операцій із переліком, що міститься у ще поки чинному Законі «Про протидію легалізації відмиванню доходів…», можемо здогадуватися про логіку законодавця, зосередження на політично-резонансному полі тіньових операцій по відмиванню доходів, та по колу осіб – самі політично значущі особи, члени їх сімей та пов'язані з ними особи.
Розміри фінансових санкцій також зазнають немалих змін та неабияк зростають відносно чинного на сьогодні Закону.
Окрім вже відомого зупинення фінансових операцій, передбачається ситуація, коли суб'єкт первинного фінансового моніторингу (ліквідатор) зобов'язаний негайно заморозити активи клієнта, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

Клієнт у такому випадку не повідомляється про заморозку активів, а сам суб'єкт негайно повідомляє про прийняте рішення уповноваженому органу та Службі безпеки України про заморожені активи.

Не забудьте підписатися, щоб отримувати всі матеріали першими
Made on
Tilda