Що зміниться для бізнесу в 2021 році: огляд законодавчих нововведень

Ця зміна передбачена:

• Законом України від 04.10.2019 р. №190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

• Законом України від 13.04.2020 р. № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

• Постановою Кабміну «Про затвердження Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» від 29 квітня 2020 р. № 321.

Якщо платник податків виявить бажання, він може відкрити єдиний рахунок в Казначействі та використовувати його для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів і ЄСВ.

Єдиний рахунок не може використовуватися для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу:

• з податку на додану вартість та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового,
• частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними підприємствами та їхніми об’єднаннями.  

Єдиний рахунок відкривається відповідно до розділу V Порядку №321. Оскільки він відкриватиметься на ім’я ДПС, вона повинна забезпечити подання необхідних документів Казначейству.

Для відкриття єдиного рахунку платник податків повинен подати відповідне повідомлення до ДПС через свій електронний кабінет. На підставі такого повідомлення ДПС не пізніше наступного робочого дня включає платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

При цьому, використовуючи єдиний рахунок, платник не має права сплачувати кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством.

У разі відмови від використання єдиного рахунку, виключення такого платника з реєстру відбудеться з 1 січня року, наступного за поданням відповідної заяви.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ, відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого Мінфіном.

З 1 січня 2021 року Закон № 786 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб - підприємців» від 14.07.2020 р. змінює порядок ведення ними обліку доходів і витрат.

Так, фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані будуть вести облік доходів і витрат від такої діяльності за встановленою формою в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет. 

Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначається Міністерством фінансів України. До моменту затвердження нової форми залишається чинною Книга обліку доходів і витрат.

Фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, матимуть право вести облік у довільній формі як у паперовому, так і в електронному вигляді, шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, зможуть вести облік у довільній формі як у паперовому, так і в електронному вигляді, шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Також з 1 січня 2021 року для платників єдиного податку скасовано вимогу щодо реєстрації Книги у податкових органах. При цьому, платникам не потрібно подавати будь-які заяви чи повідомлення до контролюючого органу щодо скасування реєстрації книг, які були зареєстровані у 2020 році.

При веденні обліку у довільній формі платники єдиного податку вправі застосовувати будь-який спосіб обліку доходів: це можуть бути записи у будь-якому реєстрі – паперовому зошиті, журналі, чи в електронній таблиці у файлі Excel. 

Водночас платники єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, зможуть продовжувати вести Книгу обліку доходів, а платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість — Книгу обліку доходів і витрат за діючими на сьогодні формами.

Зміни щодо форми ведення обліку доходів і витрат не скасовують обов'язку для всіх платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів та їх належного зберігання. Для платників єдиного податку, які є платниками ПДВ, продовжуватимуть діяти всі вимоги Податкового кодексу щодо обліку ПДВ.

Законом № 592 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» з 1 січня 2021 звільняються від сплати за себе ЄСВ фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони відповідають одному із критеріїв:

• отримують пенсію за віком, або за вислугу років;
• є особами з інвалідністю;
• досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. 

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску тільки добровільно беручи участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім цього, передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску:

• осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за умови взяття їх на облік як фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичною особою - підприємцем та особою, яка провадить незалежну професійну діяльність;
• осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та фізичних осіб - підприємців, які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

З 1 січня 2021 року набирає чинності нова редакція п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 ПКУ, за якою розширюється кількість виплат, що буде прирівняна до дивідендів.

Зокрема, до дивідендів прирівняні такі операції:

• платежі у негрошовій формі, що здійснюються юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини) (у доповнення до грошової форми);
• суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), які виплачують на користь нерезидента у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";
• вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";
• сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки";
• виплати в грошовій або негрошовій формі, які здійснюються юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу юридичної особи у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Зазначені виплати, що прирівняні до дивідендів, оподатковуються податком на доходи нерезидентів за ставкою 15%, якщо інша ставка не передбачена угодою про уникнення подвійного оподаткування.

Ще з 23.05.2020 року розширено коло платників податку на прибуток. Зокрема, додано юридичних та фізичних осіб - «спрощенців», а також фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – при виплаті нерезиденту доходів (прибутків) з джерелом їх походження з України.

Це відбулося на основі Закону від 16.01.2020 р. № 466 (Законопроект 1210).

З 01.01.2021 року цей список поповниться новими категоріями підприємців.

Так, платниками також будуть і юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії), але мають місце ефективного управління на території України.

Місцем управління іноземної компанії визначається Україна, якщо в Україні здійснюється управління банківськими рахунками іноземної компанії, ведення її бухгалтерського або управлінського обліку,  управління персоналом іноземної компанії.

До списку увійдуть також «спрощенці» - юридичні особи при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 392 та розд. III ПКУ.

Детальніше про ці законодавчі зміни розповіли у Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області.

11 вересня 2020 року Верховна Рада прийняла за основу законопроекти №1057 та №1072.

Цими актами з 1 січня 2021 року запроваджується нова об’єднана звітність з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) та податку на доходи фізічних осіб (ПДФО), яка є більш уніфікованою з єдиним встановленим терміном подання.

В проекті наказу Міністерства фінансів передбачено подання звітності з ЄСВ за періоди 2020 року за "старою" формою, затвердженою наказом № 435, у наступні строки:

• до 01 квітня 2021 року, що охоплює усі строки подання звітності з ЄСВ за звітні періоди 2020 року для платників ЄСВ, визначеними пунктами 1, 4 та 16 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464;
• до 01 січня 2022 року - для платників ЄСВ, визначених п. 5, 51 ч. 1 ст. 4 та абз. 2, 3 ч. 1 ст. 10 Закону № 2464.

Також за "старою" формою до 01.04.2021 року зможуть подавати звіт з ЄСВ страхувальники, що припинять діяльність до 28.02.2021 року.

Після звітування за 2020 рік платники ЄСВ звітуватимуть про суми нарахованого ЄСВ за наступні звітні періоди, починаючи з 01.01.2021 року, за "новими" формами об'єднаної звітності.

З 2021 року ЄС запроваджує Європейську інформаційну систему авторизації подорожей (ETIAS), що означає внесення змін до умов безвізових подорожей до ЄС для громадян третіх країн.

Ця ініціатива запроваджується з метою посилення безпеки на зовнішніх кордонах ЄС та стосуватиметься громадян України, Австралії, Бразилії, Великої Британії, Канади, США та Японії.

Так, з 2021 року перед поїздкою до держав-членів ЄС громадянам України необхідно буде отримати попередній дозвіл на поїздку шляхом подання онлайн-заявки.

Видача авторизації на подорож займатиме декілька хвилин, якщо не буде застережень у правоохоронних органів ЄС або елементів, що потребують подальшого вивчення.

За кожне звернення заявник повинен буде сплатити комісію в розмірі 7 євро (для осіб, молодших 18 та старших 70 років - безкоштовно). Авторизація буде дійсна протягом 3 років або до завершення терміну дії проїзного документа, зареєстрованого при поданні заявки.

Більше інформації Ви можете знайти за посиланням.

Підприємства, установи та організації всіх форм власності; фізичні особи - підприємці; інші суб'єкти господарювання, що працюють у сфері обслуговування, та інтернет-магазини зобов'язані будуть обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги українською мовою.

Тобто ця вимога стосується не тільки магазинів та супермаркетів, а й розважальних, освітніх, медичних, спортивних закладів; закладів, що надають соціальні послуги, закладів харчування та будь-яких інших, що обслуговують споживачів. 

Разом з тим, на прохання споживача спілкування може відбуватись іншою мовою, прийнятною для обох сторін.

Вимога щодо української мови також стосується інформації на цінниках, в інструкціях, меню, маркуванні тощо.

Головна сторінка сайту компанії чи інтернет-магазину повинна бути українською мовою. Проте не заборонена можливість дублювання інформації іншими мовами.

Зверніть увагу, що коли клієнт просить звертатися до нього українською мовою — це автоматично означає, що Ви порушили норми закону щодо використання державної мови. Так, споживач може звернутись до адміністратора або вищої керівної посадової особи з проханням виправити ситуацію. А також скласти скаргу на ім'я Уповноваженого із захисту державної мови, направити її листом або електронною поштою на адресу Уповноваженого.

Відповідно до ст. 57 Закону за таке порушення Уповноважений або його представник складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови й оголошує попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складення акта.

За повторне протягом року порушення Уповноважений накладає на суб'єктів господарювання штраф у розмірі від трьохсот до чотирьохсот НМДГ (5100 - 6800 грн).