Тема бронювання працівників обросла численними міфами. Часто роботодавці, а здебільшого самі працівники, не до кінця розуміють, як працюють механізми бронювання та анулювання бронювань. В результаті виникають страхи, що можуть шкодити бізнесу. Розглянемо 5 поширених міфів та спробуємо їх спростувати.

Міф 1. Всі бронювання автоматично анулюються одночасно з черговим продовженням строку дії воєнного стану

 Неодноразово ми чули міф про те, що кожне продовження воєнного стану автоматично «обнуляє» всі бронювання. Насправді ж строк бронювання не прив’язаний до тримісячних періодів воєнного стану. Для працівників критично важливих підприємств відстрочка надається на 12 місяців. Це визначено у пункті 3 Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час №76 (надалі Порядок №76). Тобто, чинне бронювання діє незалежно від того, скільки разів продовжували воєнний стан.

Міф 2. Бронювання доступне лише для великих компаній з сотнями працівників

Розмір бізнесу не завжди є вирішальним фактором. І це часто стає несподіванкою для малих та середніх підприємств.

Статус критично важливого підприємства визначається не лише кількістю працівників чи оборотом, а й видом діяльності. Наприклад у сфері ІТ для резидентів Дія Сіті достатньо буде невеликої команди та забезпечення дотримання рівня оплати праці.

Підприємства, які виконують роботи чи постачають продукцію оборонного призначення, взагалі не мають вимог щодо числа штату працівників. При цьому, такі підприємства можуть бронювати свій персонал без жодних обмежень, навіть тих, за якими є порушення військового обліку.

Міф 3. Якщо в компанії лише один військовозобов’язаний – його неможливо забронювати

Цей міф швидко розвінчується пунктом 13 Порядку №76. У документі говориться, що коли на критично важливому підприємстві працює лише 1 військовозобов’язаний працівник, який не має обмежень щодо можливості бронювання – він може бути заброньований. До таких критично важливих підприємств не застосовуються ліміти щодо числа заброньованих працівників.

Міф 4. Зовнішнього сумісника не можна забронювати

Ще одна хибна думка: якщо людина працює за сумісництвом на неповний робочий день, вона не підлягає бронюванню. Насправді форма зайнятості не має значення. Головне, щоб працівник не був заброньований за іншим підприємством.

У пункті 12 Порядку №76, де наведено перелік осіб, які не враховуються до числа тих, хто підлягає бронюванню на підприємстві, нічого не сказано про сумісників. Там йдеться про: жінок, осіб на військовому обліку в СБУ та розвідувальних органах, заброньованих на інших підприємствах. Отже, сумісників бронювати можна.

Єдина вимога – рівень заробітної плати: не менше 2,5 МЗП, встановленої на 1 січня 2026 року.

Міф 5. ТЦК та СП може в будь-який момент скасувати бронювання

Дехто побоюється, що територіальні центри комплектування можуть самовільно анулювати відстрочки. Насправді, підстави для скасування відстрочок по бронюванню чітко прописані у пункті 31 Порядку №76. Це може бути: закінчення строку її дії; втрата підприємством статусу критично важливого; завершення дії контракту; звільнення працівника; обґрунтоване рішення керівника; отримання відстрочки з інших підстав; невідповідність рівня заробітної плати; або ліквідація підприємства. Скасування відстрочок територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки за власним бажанням – неможливе. Таким чином, бізнес має чіткі гарантії й може планувати роботу.

Бронювання працівників – це не хаотичний процес, а чітко врегульований механізм, а більшість міфів виникають через недостатнє знання законодавства. Тому роботодавцям варто уважно стежити за змінами у Порядку №76 та відповідних постановах, щоб захистити своїх працівників і водночас виконати вимоги держави.

👉 Якщо у вас виникають проблеми з бронюванням працівників або потрібна допомога з оформленням / підтвердженням статусу критично важливого підприємства – звертайтеся до Main Business Partner.