Ведення бізнесу в Україні завжди пов’язане з певним ризиком. І ми зараз говоримо не про воєнні ризики, а саме про регуляторні та податкові, де можна отримати найбільші штрафи, які відчутно вплинуть на розвиток компанії у короткостроковій перспективі.

Нижче наведено 5 бізнес-ризиків, про які не так часто говорять, а також поради адвоката, як їх уникнути. Матеріал буде корисним для власників підприємств, які хочуть мінімізувати фінансові втрати та захистити компанію від штрафів.

Ризик №1: Непрацевлаштування осіб з інвалідністю

За даними OpenDataBot, у 2025 році 8 697 роботодавцям нарахували майже 3 млрд грн штрафів за невиконання встановленого нормативу працевлаштування людей з інвалідністю.

Середній штраф склав 317 тис. грн, що є чутливим фінансовим навантаженням для будь-якого підприємця. Загалом, близько 10% всіх компаній, які мали обов’язок працевлаштовувати таких працівників отримали штрафи.

Щоб цього уникнути, необхідно дотримуватись встановлених статтею 18² Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» нормативів:

• 1 робоче місце для особи з інвалідністю – для підприємств, де 8-25 працівників;
• 4% – для підприємств, де працює понад 25 осіб;
• 2% – для організацій, які займаються навчанням, доглядом або реабілітацією осіб з інвалідністю.

Середньооблікове число працівників розраховується згідно Розділу 2 Інструкції зі статистики кількості працівників. Пунктом 2.4. зазначеної інструкції визначено, що до облікової кількості включаються працівники: які фактично вийшли на роботу (включно з тими, хто не працював внаслідок простою); перебувають на випробувальному терміні; переведені на неповний робочий час; перебувають у відрядженні; надомні  працівники; ті, які заміщують тимчасово відсутніх; тощо. Працівник, яких не можна включати в розрахунок – визначені у пункті 2.6. Інструкції. З повним списком можна ознайомитися за посиланням.

Ризик №2: Порушення трудового законодавства

Згідно статистики Державна податкова служба України щороку може фіксувати близько 11 000 випадків порушень трудового законодавства. У кожному з цих випадків дані передаються до Державної служби України з питань праці, де, як відомо, одні з найвищих штрафів.

Часто роботодавці намагаються економити на податках, використовуючи неоформлену робочу силу. Це призводить до накладення штрафів на суму 86 470 грн за кожного неоформленого працівника (стаття 41 КУпАП). Погодьтесь – суми чималі.

Щоб цього уникнути – дотримуйтесь вимог трудового законодавства та належно оформлюйте взаємовідносини з працівниками, підрядниками, виконавцями на аутсорсі. Тут вам стануть в нагоді трудові та цивільно-правові договори, договори підряду, надання послуг, виконання робіт тощо. Чітко розмежовуйте трудові та цивільно-правові відносини. Для того, щоб максимально убезпечити свій бізнес, скористайтеся послугами адвоката по трудовим спорам.

Ризик №3: Невпорядкований військовий облік

Є підприємці які вважають, що простіше один раз сплатити штраф, ніж системно вести військовий облік на підприємстві. Насправді такий підхід лише підвищує ризики. Штрафи застосовуються за кожне окреме порушення  і можуть становити 34 000–59 500 грн (стаття  210¹ КУпАП). Крім фінансових втрат, це підвищує увагу з боку ТЦК та СП, збільшує ймовірність повторних перевірок та ускладнює взаємодію з контролюючими органами, зокрема у питаннях бронювання працівників.

Законодавство чітко встановлює, що всі юридичні особи, які мають у штаті військовозобов’язаних працівників, зобов’язані вести військовий облік. Для цього на підприємстві призначається відповідальна особа. Це передбачено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів від 30 грудня 2022 р. № 1487. Відповідальна особа формує та веде списки персонального військового обліку, звіряє їх з ТЦК та СП, ознайомлює працівників з правилами військового обліку та інформує ТЦК та СП про зміни в облікових даних.

Це значний обсяг роботи, який потребує не лише часу, а й спеціальних знань. Саме тому, щоб уникнути штрафів і помилок, доцільно залучити адвоката з військового обліку або отримати юридичний супровід підприємства з питань військового обліку.

Ризик №4: Невидача фіскальних чеків

Бізнес, який не використовує РРО або ПРРО, фактично ризикує власним оборотом. За перше порушення штраф становить 100% вартості проданих товарів або послуг, за повторне – вже 150%. Це регулюється статтею 17 Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Такі порушення легко фіксуються під час контрольних закупок або податкових перевірок, тому це один із найшвидших способів понести збитки.

Не менш важливим є зазначення правильних реквізитів у чеку, оскільки неправильно оформлений чек може бути визнаний податковою як неналежний розрахунковий документ.

Для того, щоб мінімізувати цей ризик, важливо не лише встановити РРО / ПРРО, а й належно організувати всю процедуру продажу товарів чи послуг: своєчасно оновлювати програмне забезпечення, навчати персонал, фіскалізувати всі операції, правильно оформлювати повернення та коректно працювати зі знижками.

На практиці саме помилки у щоденних процесах стають підставою для штрафів, тому юридичний супровід бізнесу з питань РРО / ПРРО або консультація адвоката з податкових питань дозволяє заздалегідь виявити слабкі місця, налаштувати процеси та уникнути фінансових санкцій.

Ризик №5: Звітність контрольованих іноземних компаній (КІК)

Іноді власники іноземних компаній ігнорують або відкладають подання КІК-звітності, недооцінюючи наслідки. Обов’язок подання такої звітності прямо передбачений ст. 39² Податкового кодексу України і стосується як юридичних, так і фізичних осіб-резидентів. Порушення цих вимог тягне за собою одні з найбільших штрафів — від 332 800 грн до 3 328 000 грн, створюючи значні ризики.

Найкращий спосіб уникнути цих ризиків – це не ігнорувати КІК-звітність. Звіти подаються окремо по кожній КІК з обов’язковим додаванням завірених копій фінансової звітності. Юридичні особи подають звіт до 2 березня (разом з декларацією з податку на прибуток). Фізичні особи – до 1 травня. У разі подання скороченого звіту (через неможливість вчасно підготувати фінансову звітність) – повний звіт необхідно буде подати до 31 грудня (за попередній звітний рік).

Крім того, про кожне набуття, зміну частки або припинення контролю над КІК, протягом 60 календарних днів, необхідно подавати до ДПС відповідне повідомлення.

Якщо вам потрібна допомога в подачі звіту по КІК або ви плануєте замовити консультацію по КІК, доцільно залучити профільного юриста, який допоможе правильно підготувати всі документи та вчасно подати їх до контролюючого органу.