Дайджест правових новин для бізнесу

КАБМІН З 2014 РОКУ ПРОПОНУЄ ВІДВ’ЯЗАТИ ВИПЛАТИ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ ВІД МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРПЛАТИ
Кабінет міністрів України вніс пропозицію до Верховної Ради щодо встановлення з наступного року окремого розміру мінімальної зарплати для обчислення виплат за рішеннями суду. Про це повідомляється в проекті державного бюджету. Згідно з пропозицією уряду, мінімальна зарплата в Україні має бути підвищена з 1 січня 2024 року до рівня 7100 гривень, а з 1 квітня 2024 року – до 8000 гривень. З метою уникнення збільшення виплат за рішеннями суду, уряд пропонує встановити окремий знижений розмір мінімальної зарплати, від якого будуть розраховуватися відповідні суми. Варто відзначити, що мінімальна зарплата в Україні не змінювалася з жовтня 2022 року і складає 6700 гривень.

УКРЗАЛІЗНИЦЯ ПРОПОНУЄ БІЗНЕСУ ОРЕНДУ ПЛОЩ НА 21 ВОКЗАЛІ
Пресс-служба Укрзалізниці повідомляє, що на 21 вокзалі по всій Україні розпочинаються онлайн-аукціони щодо оренди приміщень. Укрзалізниця розширює послуги та хоче перетворити вокзали на більш комфортні простори. В процесі підготовки до оренди, Укрзалізниця вивчила досвід вокзалів та аеропортів Європи, залучила консультації локального бізнесу та архітекторів і визначила принципи зонування та перелік обов'язкових сервісів для вокзалів. Серед послуг, які мають бути доступними на вокзалах, вказано фудкорти, кав'ярні, книгарні, аптеки, фінансові зони, салони краси, квіткові крамниці та інші. Наразі оголошено аукціони для оренди 53 об'єктів на 21 вокзалі в різних містах України. Першими орендарями можуть стати ті, хто зацікавлений в невеликих площах для вендингових апаратів, кавоматів, банкоматів та терміналів. У Києві доступні зони під 5 банкоматів та кав'ярню. Переможці аукціонів матимуть право укласти договори оренди на 2 роки і 360 днів з можливістю продовження. У подальшому планується ще більше об'єктів для оренди з якісними сервісами для пасажирів. Усі бажаючі подати свої бізнес-концепти чи побажання по сервісу на вокзалах можуть звертатися через чат-боти, мобільний додаток або за адресою service@uz.gov.ua.

ПІВДЕННА КОРЕЯ НАДАСТЬ УКРАЇНСЬКОМУ БІЗНЕСУ ДЕШЕВІ КРЕДИТИ
За повідомленням прес-служби Мінекономіки України, перший віце-прем’єр-міністр України та Міністр економіки України, Юлія Свириденко, разом з Послом Кореї в Україні, Кім Хьонг Те, уклали Угоду стосовно кредитів від Корейського Фонду економічного розвитку і співробітництва (EDCF). Ця подія відбулася за участю Президента України Володимира Зеленського та Міністра земельних ресурсів, інфраструктури та транспорту Кореї, Хі Рьон Вона. Угода передбачає можливість для України або суб’єкта господарювання - резидента України, який має державну гарантію, залучати довгострокові кредити під низькі відсотки від Експортно-імпортного банку Кореї через Фонд економічного співробітництва та розвитку (EDCF). На першому етапі такі кредити будуть використовуватися для закупівлі обладнання. З 2025 року планується розширити можливості на залучення інфраструктурних кредитів для проектів відбудови. Фонд співробітництва в економічному розвитку (EDCF) був заснований Урядом Республіки Корея з метою сприяння економічному співробітництву з країнами, що розвиваються. Фонд надає фінансову підтримку країнам-партнерам для їхнього промислового розвитку та економічної стабільності.

ПРЕЗИДЕНТ ПІДПИСАВ ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ ПРО «ІНВЕСТНЯНЬ», ЯКІ НАДАДУТЬ ДОДАТКОВІ ПІЛЬГИ ДЛЯ БІЗНЕСУ
12 вересня Президент підписав зміни до закону "Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні". Про це свідчить інформація на сайті Верховної Ради. Серед основних нововведень – зменшення вимог щодо розміру значних інвестицій з 20 млн євро до 12 млн євро. Тепер  також необхідно буде створити щонайменше 50 робочих місць із середньою зарплатою, розмір якої не менш як на 15% перевищує розмір середніх показників оплати за відповідним видом діяльності у регіоні. Передбачається, що інвестори зможуть розпочати реалізацію проекту за 12 місяців до дати подання заявки на отримання державної підтримки, передбаченої законом, і внести інвестиції на передпроектні. Крім того, закон дозволить доопрацьовувати документи, подані заявником, протягом 15 днів, а також проводити переговори щодо умов спеціального інвестиційного договору протягом двох місяців. Верховна Рада ухвалила законопроект про інвестнянь ще в грудні 2020 року. Ним передбачено, що проекти зі значними інвестиціями звільняються від сплати деяких податків. Такі проекти мають реалізовуватися, зокрема, у сферах: переробної промисловості, видобутку для подальшої переробки та /або збагачення корисних копалин, транспорту, складського господарства, поштової та кур'єрської діяльності, освіти, охорони здоров'я, мистецтва, культури, спорту, туризму.

«МІНФІН» ТА UKRSIBBANK ЗАПУСКАЮТЬ ПРОЕКТ ПІДТРИМКИ БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ
Мінфін спільно з UKRSIBBANK BNP Paribas Group та Mastercard запускає проект підтримки бізнесу "Плекаємо своє". Загальний фонд проекту становить 1 мільйон гривень, який буде розподілено між чотирма переможцями у чотирьох категоріях. До участі у проекті можуть бути запрошені підприємства будь-якої форми власності, які працюють на українському ринку не менше року. Категорії проекту:
-         Реальний економічний тил – підприємства, які створюють товари або послуги, які в умовах війни допомагають ЗСУ, ветеранам та/або людям, що постраждали внаслідок військових дій.
-         Ветеранська сила – підприємства, засновані ветеранами або де офіційно працюють ветерани російсько-української війни, АТО, ССО.
-         Підтримка для розвитку – підприємства, які релокувалися або потребують підтримки для релокації/масштабування бізнесу, щоб надалі працювати в Україні.
-         Бонусна категорія – підприємства, які створюють товари / послуги, що є важливими для окремих груп людей; мають проактивну позицію та/або на волонтерських засадах допомагають постраждалим від війни.
Переможці у кожній категорії отримають грант у розмірі 250 тисяч гривень. Грантові кошти можуть бути використані для: розвитку власної справи, релокації бізнесу, інших цілей, пов'язаних з безпосередньою діяльністю бізнесу. Заявки на участь у проекті приймаються до 25 жовтня 2023 року.

ЗМІНИ В ПРОГРАМІ ПІЛЬГОВИХ КРЕДИТІВ "5-7-9% ДЛЯ БІЗНЕСУ
Кабінет міністрів України ухвалив постанову, якою вніс зміни до програми "Доступні кредити 5-7-9%". Зміни передбачають посилення підтримки бізнесу на деокупованих територіях, а також переробки та проектів енергоефективності.
Для бізнесу на деокупованих територіях передбачено:

• компенсацію відсотків за кредитом до 1% на перші два роки, 5% з наступного року на інвестиційні цілі та 3% на фінансування оборотного капіталу;
• збільшення терміну кредитування до 10 років на інвестиційні цілі;
• збільшення ліміту програми до 150 млн грн (для підприємств, що зазнали руйнувань і здійснюють діяльність на деокупованих територіях).

Для бізнесу, що створює найбільшу додану вартість (переробні підприємства (за всіма КВЕД Секції С) та за напрямом енергомодернізації передбачено:

• компенсацію відсотків за кредитом до рівня 5-7-9 %;
• збільшення терміну кредитування до 10 років на інвестиційні цілі;
• збільшення ліміту програми до 150 млн грн.

Крім того, Кабмін доповнив постанову "Про надання фінансової державної підтримки" Порядком надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва за договорами факторингу.

ПРЕЗИДЕНТ ПІДПИСАВ ЗАКОН ЩОДО КОНТРОЛЮ ЗА ПРОДУКЦІЄЮ З ГМО
За повідомленням прес-служби Апарату Верховної Ради України, 15 вересня Президент України підписав євроінтеграційний Закон щодо державного контролю за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції. Відтепер Україна матиме чіткі правила та процедури для маркування, розміщення на ринку, моніторингу, перевезення, зберігання та утилізації ГМО та ГМ-продукції. Ці правила спрямовані на забезпечення безпеки та ефективності ГМО, а також на захист здоров’я людей та навколишнього середовища, інформують у Комітеті з питань аграрної та земельної політики. Закон України «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» №3339-IX запроваджує комплексне врегулювання правових та організаційних засад генетично-інженерної діяльності шляхом здійснення держнагляду (контролю) за використанням генетично модифікованих організмів та обігом ГМ-продукції.
МІНІФРАСТРУКТУРИ ЗАПУСКАЄ НОВУ ПОСЛУГУ ДЛЯ ПЕРЕВІЗНИКІВ
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури запускає нову послугу для міжнародних перевізників в рамках проекту єЧерга – можливість відслідковувати всі онлайн-бронювання в особистому кабінеті. Переглядати всі активні черги можна через особистий кабінет в системі «Шлях». Йдеться про статус кожної вантажівки та автобуса, зареєстрованих на перевізника. Нова опція стала доступною завдяки інтеграції систем єЧерга та «Шлях». Перевірити статус всіх автомобілів в електронній черзі можна в особистому кабінеті Системи «Шлях» у вкладці «Моя єЧерга». Зокрема перевізник може переглянути:
-         Транспортні засоби, зареєстровані в електронній черзі.
-         Статус авто в єЧерзі.
-         Дані про підприємство, транспортний засіб, причіп.
-         Номер вантажної митної декларації.

УКРАЇНА ВІДНОВИЛА ВЕЛИКУ ПРИВАТИЗАЦІЮ, ОПУБЛІКОВАНО ВЖЕ 15 ОБ’ЄКТІВ
У системі Прозорро.Продажі вже опубліковані 15 об’єктів великої приватизації. Згодом вони з’являться на майданчику. Відтак, Фонд держмайна підготував до приватизації: “Уманський лікеро-горілчаний завод”, НАК “Украгролізинг”, компанію “Індар”, “Завод алюмінієвої фольги”, “Запорізький титано-магнієвий комбінат”, компанію “Оріана”, “Одеський припортовий завод”, “Сумихімпром”, “Українські енергетичні машини”, “Завод “Електроважмаш”, “Дніпровський електровозобудівний завод”, “Азовмаш”, вугільну компанію “Краснолиманська”, “Об’єднану гірничо-хімічну компанію”, “Центренерго”. Аукціони з продажу великих державних активів на період воєнного стану заблокували відповідним законом у червні торік. Рада розблокувала велику приватизацію 30 травня 2023 року. Законопроєкт №8250 дозволяє проводити приватизаційні аукціони з продажу великих державних активів (велика приватизація), дає старт реорганізації структури Фонду держмайна та визначає розпорядника підсанкційним майном. 20 червня президент підписав закон про відновлення великої приватизації. На її запуск очікували ще на початку липня.