BEPS: На які жертви повинен піти український бізнес, аби і далі функціонувати

1. Нові податки

Законопроект не передбачає введення нових податків, а тільки вдосконалення правил задля належного збирання уже існуючих.

2. Оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК)

Встановлюється правило щодо оподаткування фізичних осіб — податкових резидентів України ПДФО у зв'язку з тим, що вони просто володіють іноземними компаніями. Воно здійснюватиметься виходячи з прибутку, заробленого цими компаніями (за даними фінансової звітності, але з коригуваннями, схожими на правила податку на прибуток), і не розподіленого у вигляді дивідендів.

Прибуток КІК буде обкладатися податками в Україні пропорційно частці участі таких фізичних осіб в капіталі КІК. Причому, якщо річні доходи всіх КІК перевищують 2 мільйони євро, їх прибуток буде скориговано відповідно до спеціальних правил, передбачених Законопроектом.

Правила оподаткування прибутку КІК можуть бути застосовані не до всіх іноземних компаній. Винятком є: КІК, зареєстровані в країнах, з якими діють податкові конвенції, та які не включені в «офшорний» список. Для такого звільнення, КІК повинна фактично сплачувати податок на прибуток за ефективною ставкою не нижче 13%, або 50% доходів КІК повинні бути активними і відповідати вимогам, встановленим Законопроектом. Також, якщо річні доходи всіх КІК, що належать українському резиденту-фізичній особі, не перевищують 1 мільйон євро, додаткового оподаткування в Україні не буде.

Також вводиться спеціальна звітність по КІК і штрафи за її неподання.

З огляду на заплановані зміни, очевидно, що витрати на утримання та ведення бізнесу через КІК збільшаться у зв'язку з необхідністю дотримання податкових правил в Україні. У деяких випадках, володіння КІК або акумулювання на ній грошових коштів може стати невигідним у зв'язку з більш високою ставкою оподаткування доходів КІК в порівнянні з виплатою дивідендів безпосередньо на українського власника бізнесу.

3. Трансфертне ціноутворення (ТЦУ)

Зміни торкнуться як критеріїв, що визначають зв'язаність сторін, розширення кола платників податків, до яких застосовуються правила ТЦУ, збільшення переліку контрольованих операцій, так і звітності, яку необхідно буде подавати українським компаніям.

Правила ТЦУ почнуть застосовуватися до сільгоспвиробників, що сплачують єдиний податок, які постачають свою продукцію нерезидентам.

Також закріплюється поняття «ділової мети» в операціях з нерезидентами. Навіть якщо операції не є контрольованими для цілей ТЦУ, витрати на користь нерезидентів без ділової мети будуть збільшувати оподатковуваний прибуток. А результати контрольованих операцій не будуть враховуватися в разі відсутності розумної економічної причини здійснення таких операцій. Такі ж наслідки будуть, якщо операція не передбачає приросту активів платника податків, або ж якщо податковий орган вважатиме, що однією з головних цілей контрольованих операцій є несплата суми податків.

Як наслідок - податкові органи отримують право оскаржувати фінансовий результат за операціями, аргументуючи це відсутністю «ділової мети».

4. Звітність

Запроваджується трирівнева структура документації, яка включатиме в себе такі документи:

• безпосередньо документацію з ТЦУ, яка вже подається платниками, так званий Local file;
• глобальну документацію (Master file), яка повинна містити загальний опис діяльності міжнародної групи компаній, опис політики ТЦУ, істотних нематеріальних активів і внутрішньогрупових фінансових операцій, механізми фінансування і розподілу фінансових потоків у групі, фінансову звітність;
• звіт у розрізі країн (Country-by-country report), який передбачає розкриття транснаціональними корпораціями деталізованої інформації про свої відокремлені підрозділи в розрізі кожної країни і містить дані про прибуток, податкові виплати, кількість співробітників, матеріальні активи та функції компанії в кожній країні.

Глобальна документація та звіт у розрізі країн подається тільки міжнародними групами компаній. Для кожного звіту встановлені вартісні критерії щодо обсягу річного доходу. Звіт повинен подаватися материнськими компаніями або уповноваженими підрозділами, якщо консолідований річний дохід групи компаній перевищує 750 млн євро (або 50 млн євро, якщо група контролюється резидентами України).

Додаткова звітність дасть змогу податковим органам проаналізувати діяльність компанії та визначити її економічні інтереси.

За порушення правил подання звітів передбачено штрафні санкції.

5. Постійні представництва

У документі уточнено визначення поняття «постійного представництва» нерезидента та правила їх оподаткування. Тепер до постійних представництв нерезидентів з метою оподаткування прирівнюється посередник-резидент, який діє виключно або майже виключно за рахунок, в інтересах та/або на користь одного або кількох осіб-нерезидентів.

Такий підхід не дасть змоги уникати іноземним компаніям сплати податків шляхом здійснення своєї діяльності на території України через мережу посередників, які не пов'язані між собою.

6. Поява «конструктивних дивідендів»

Законопроект встановлює види платежів, прирівняних до дивідендів. Різниця між сплаченою нерезиденту сумою відсотків, роялті або за поставку товару/послуг і ціною, що відповідає принципу «витягнутої руки» (фактично, звичайних цін), буде прирівнюватися до виплати дивідендів з відповідним зобов'язанням сплатити авансовий внесок з податку на прибуток підприємств і податок з доходів нерезидентів.

7. Пов'язані особи

Розширено критерії визнання осіб пов'язаними, операції між якими підлягають контролю. Зокрема, юридичні особи є пов'язаними :

• протягом календарного року більше 75 % доходів господарської діяльності платника податків було отримано від операцій з поставки товарів, виконання робіт та/або надання послуг іншій юридичній особі;
• протягом календарного року більше 75 % витрат платника податку були понесені від операцій з придбання товарів, отримання робіт та/або послуг від іншої юридичної особи;
• в учасників договору про спільну діяльність розмір вкладів у спільне майно становить 25 % і більше (раніше цей показник становив 20 %).

Якщо дві юридичні особи не мають формальних ознак пов'язаності, проте більша сума їх витрат або доходів отримана від операцій, здійснених між такими двома особами, вони вважатимуться пов'язаними для цілей ТЦУ.

Крім цього, Законопроектом передбачено розширення переліку господарських операцій, які підпадають під контроль, запровадження інституту послуг з низькою доданою вартістю, оподаткування прибутку нерезидентів від продажу української нерухомості або прав її довгострокової оренди шляхом продажу корпоративних прав в іноземних компаніях та ряд інших новел.