22 квітня уряд ухвалив постанову, що має на меті убезпечення населення від різкого підвищення цін на соціально значущі товари на період надзвичайної ситуації. Затверджено перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість та перелік товарів протиепідемічного призначення, на які буде розповсюджуватись порядок декларування зміни роздрібних цін.

Іванна Мельничук

Період пандемії оголює проблеми кожного, робить їх більш гострими та значущими. І байдуже, це бізнес, звичайний працівник чи держава. Усі змушені реагувати швидко.

На початку цього місяця державою було введено ряд соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19. А 22 квітня уряд прийняв постанову «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемій, пандемій, коронавірусної хвороби (COVID-19)» з метою убезпечення населення від різкого підвищення цін на соціально значущі товари на період надзвичайної ситуації.

Документом затверджено перелік товарів, що мають істотну соціальну значущість, та товарів протиепідемічного призначення, на які буде розповсюджуватись порядок декларування зміни роздрібних цін.

Іншими словами Кабінет Міністрів повернув державне регулювання цін, яке скасували в липні 2017 року, визнане на той час неефективним.

До списку увійшло 10 продуктових товарів, 20 засобів індивідуального захисту, а також лікарські засоби та 11 видів антисептиків.

У пояснювальній записці до проекту постанови немає пояснень щодо того, яким чином та на підставі яких критеріїв формувався цей перелік.

Разом з тим, голова Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко з цього приводу зазначив, що «якщо будуть підстави, то перелік продукції, яка підлягає регулюванню, може зростати». Також він додав, що «чітко визначений перелік продукції включаючи цінову категорію товару, країну виробництва та фасування дозволить робити якісний моніторинг».

Регулювання буде здійснюватися шляхом декларування продавцями зміни роздрібних цін на продукти, що входять до вищезазначеного переліку. Таким чином, якщо продавець планує підняти ціну, він повинен буде повідомити про це Держпродспоживслужбу.

Зверніть увагу, що декларуванню підлягає лише зміна роздрібних та не стосується оптово-відпускних цін.

Так, якщо ціни планується підвищити:

на 15% і більше – за 30 днів до початку її застосування;
на 10% і більше, але менше 15% – за 14 днів до початку її застосування;
на 5% і більше, але менше 10% – за три дні до початку її застосування, не рахуючи дня декларування.

Як бачимо, суб'єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю відповідними товарами, необхідно буде забезпечити декларування цін, а у випадку їх підвищення – попередити про це Держпродспоживслужбу.

Декларування зміни роздрібних цін на товари здійснюватиметься в електронному вигляді шляхом подання відомостей з використанням кваліфікованого електронного підпису до Держпродспоживслужби через її офіційний веб-сайт.

До суб'єктів господарювання, які не будуть дотримуватись процедури декларування роздрібних цін, буде застосовано адміністративно-господарські санкції відповідно до статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Також громадяни (фізичні особи-підприємці) і посадові особи суб'єктів господарювання за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної відповідальності шляхом накладання штрафів у розмірах, визначених статтею 1652 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

1. До суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за:

1) порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін — вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки;

2) стягнення плати за товари, які згідно із законодавством надаються безоплатно, —штраф у розмірі 100 відсотків вартості проданих (реалізованих) товарів;

3) надання уповноваженим органам недостовірних відомостей — штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій — штраф у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Суми адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету.

Сума необґрунтованої виручки, одержаної суб'єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, повертається споживачам.

3. Порядок стягнення сум адміністративно-господарських санкцій, передбачених цією статтею, визначається Господарським кодексом України.

Звісно, в умовах здорової конкуренції ціни на товари повинен регулювати ринок й закони попиту та пропозиції, а не держава.

Проте в умовах карантину, тимчасово, це може бути раціональним рішенням, адже дозволить Антимонопольному комітету України слідкувати за тим, щоб не відбулося неконкурентного та необґрунтованого підвищення цін, та застосувати заходи впливу у випадку виявлення порушень.

А з урахуванням сьогоднішніх умов, цілком можливо, що цей карантин не буде останнім в історії країни, тому важливо прийняти законодавство, яке буде ефективно регулювати це питання і надалі.

Не забудьте підписатися, щоб отримувати всі матеріали першими

Підписатися

Зв’язатись із нами

0 800 332 075

info@mainbusinesspartner.ua

м. Львів,  вул. Героїв УПА, 73В, приміщення 169 (5 секція), 79041

м. Київ,  пл. Майдан Незалежності, 2,  БЦ «Майдан Плаза», офіс 716, 01012

Написати нам