До
другої категорії відносяться рішення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
З метою подолання наслідків надзвичайних ситуацій, вони утворюють регіональні та місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки. В умовах карантину діюче законодавством наділяє ці органи широким колом повноважень, зокрема:
- установлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі необхідності — проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів;
- установлювати особливий порядок проведення профілактичних і протиепідемічних, у тому числі дезінфекційних, та інших заходів;
- створювати на в'їздах і виїздах із території карантину контрольно-пропускні пункти, залучати в установленому порядку для роботи в цих пунктах військовослужбовців, працівників, матеріально-технічні та транспортні засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, частин та підрозділів центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах оборони і військового будівництва, охорони громадського порядку.
Крім вищезазначеного, місцеві державні адміністрації під координацією Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, мають право, зокрема:
- організовувати роботи із локалізації і ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, залучення для цього необхідних сил і засобів;
- запроваджувати обмежувальні протиепідемічні заходи, обсервацію та карантин;
- здійснювати дезінфекційні заходи в осередку зараження, знезараження суб'єктів господарювання, та санітарної обробки населення;
- забезпечувати безпеку та сталу роботу транспортної інфраструктури;
- створювати регіональні та місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.
У разі виявлення фактів захворювання на інфекційні хвороби, що мають міжнародне значення, або виникнення загрози зараження такими хворобами та їх поширення обласні, Київська міська держадміністрація за поданням відповідних головних державних санітарних лікарів можуть запроваджувати у межах своїх повноважень на відповідних територіях або об'єктах особливі умови та режим праці, навчання, пересування та перевезення з метою запобігання зараженню, поширенню і ліквідації зазначених хвороб.