Click to order
Ваше замовлення
Total: 
Для отримання доступу до продукту залиште свої дані нижче.
Ваше ім’я
Ваш e-mail
За цим email ми надамо вам доступ до ваших продуктів
Ваш телефон
Натискаючи кнопку, ви надаєте згаду на обробку своїх даних. Ми нікому не передаємо вказані вами дані
SOS Реєстрація Цей бот допоможе Вам швидко зорієнтуватись та домовитись за допомогу
 

Законопроєкт № 1210: потенційні ризики для бізнесу

Законопроєктом передбачено внесення до Податкового кодексу положень, спрямованих на деофшоризацію, реформування інституту фінансової відповідальності, удосконалення процедури адміністрування податків та зборів. Його прийняття викликало дискусії, адже від нього залежить, чи будуть інтереси влади та бізнесу існувати у рівновазі.
  • Сергій Ковалюк
11 лютого 2020 року Верховна Рада прийняла проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» № 1210 та направила його на підпис Президенту.

У відкритому доступі тексту вказаного Закону немає. Проте висновки щодо внесених змін можна зробити, ґрунтуючись на тексті відповідного законопроєкту, з урахуванням правок, внесених Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики.

Так, законопроєктом передбачено внесення до Податкового кодексу України положень, спрямованих на деофшоризацію, реформування інституту фінансової відповідальності, удосконалення процедури адміністрування податків та зборів.

Його прийняття викликало ряд дискусій, адже від нього залежить, чи будуть інтереси влади та бізнесу існувати у рівновазі.
Потенційні ризики законопроєкту полягають у збільшенні податкового навантаження на бізнес, зокрема:

Блок І

Адміністрування податків та зборів
  • 1
    збільшується розмір штрафу для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків;
  • 2
    встановлюється штраф за відсутність реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового – у розмірі 1 000 000 грн.;
  • 3
    встановлюється ставка податку для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у розмірі 3 000 грн. за 1 літр.;
  • 4
    контролюючим органам надаються права не частіше одного разу у першому та одного разу у другому кварталі поточного року вносити зміни до плану-графіку проведення документальних планових перевірок.

Блок ІІ

Реформування інституту фінансової відповідальності
  • 1
    скорочується строк, протягом якого контролюючий орган не здійснює самостійне стягнення коштів та продаж майна, що перебуває в податковій заставі, в рахунок погашення податкового боргу: з 60 календарних днів – до 30;
  • 2
    виникає нова підстава застосування арешту майна: у разі, якщо нерезидент розпочинає та/або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки;
  • 3
    встановлюється семирічного строку позовної давності у разі проведення перевірки виконання зобов'язань з оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії, зі сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) фізичній особі у зв'язку з трудовими відносинами.

Блок ІІІ

Імплементація норм, спрямованих на деофшоризацію
  • 1
    вносяться зміни до понять «пов'язані особи», «постійні представництва», у зв'язку з чим розширюється сфера застосування положень трансфертного ціноутворення;
  • 2
    вводиться податок на «конструктивних дивідендів»;
  • 3
    запроваджується трирівнева документація з трансфертного ціноутворення;
  • 4
    встановлюються штрафи за порушення норм у сфері трансфертного ціноутворення:
    • у разі неподання звіту про контрольовані операції: 630 600 грн. (станом на 2020 р.);
    • у разі неподання глобальної документації з трансферного ціноутворення: 630 600 грн. (станом на 2020 р.);
    • у разі неподання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній: 2 102 000 грн. (станом на 2020 р.);
    • 3 % від суми контрольованої операції, але не більше 420 400 грн. (станом на 2020 р.);
    • у разі неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній: 105 100 грн. (станом на 2020 р.);
    • за надання недостовірної інформації у повідомленні про участь у міжнародній групі компаній - 105 100 грн. (станом на 2020 р.);
    • за надання недостовірної інформації у звіті у розрізі країн міжнародної групи компаній щодо учасника міжнародної групи компанії – 420 400 грн. (станом на 2020 р.);
    • за неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення, та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній після спливу 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 10 510 грн. (на 2020 р.), але не більше 630 600 грн. (станом на 2020 р.);
  • 5
    оподаткування контрольованих іноземних компаній; контролюючі органи можуть вважати іноземну компанію платником податку на прибуток в Україні, якщо управління компанією здійснюється з України;
  • 6
    встановлюється заборона на застосування міжнародного договору України, якщо метою здійснення відповідної господарської операції було безпосереднє або опосередковане отримання переваг, які надаються міжнародним договором у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, якщо не буде встановлено, що отримання таких переваг відповідає об'єкту та цілям відповідного міжнародного договору.

Фактично, перед власниками бізнесу постає вибір

1
удосконалювати (змінювати) модель міжнародного податкового планування шляхом збору доказів щодо правомірності застосування пільг, встановлених конвенціями про уникнення подвійного оподаткування, шляхом відмови від використання «острівних» юрисдикцій, посилення економічної присутності тощо
2
відмовитися від контрольованих іноземних компаній
Лише після аналізу стратегії податкового планування, що наразі використовується компанією, та встановлення відповідності її положенням закону № 1210, можна прийняти економічно ефективне рішення.

У разі обрання другого варіанту дій, час, наданий компаніям для повернення капіталу з-за кордону з мінімальними податковими втратами, є обмеженим – тому потенційний вплив положень законопроєкту на кожну з компаній потребує детального та швидкого аналізу.

Не забудьте підписатися, щоб отримувати всі матеріали першими
Made on
Tilda