Від запровадження податкових та митних пільг до росту ставок оподаткування, від появи нових правових режимів до спрощеного оформлення первинних документів – цей рік видався непростим і надзвичайно насиченим подіями для українського бізнесу.
Уряд та законотворці внесли низку суттєвих правок у державне регулювання, які охоплюють різні аспекти ведення підприємницької діяльності – від податкової та митної політики до трудових відносин, комплаєнсу та цифровізації.
Нижче представлено наш огляд важливих змін, ухвалених в 2025 році, які мають практичну значимість як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб-підприємців.
Жовтень 2025 року ознаменувався запровадженням нового механізму захисту працівників від психологічного тиску на період дії воєнного стану (закон №4352-IX). Державна служба України з питань праці отримала право проводити інспекції підприємств за скаргами працівників щодо цькування на робочому місці. Роботодавці зобов’язані не лише реагувати на випадки мобінгу, а й активно йому запобігати через навчальні програми та організаційні заходи (ст. 158 КЗпП).
2. Сплата єдиного соціального внеску
Для фізичних осіб-підприємців скасовано пільгу щодо добровільної сплати ЄСВ за себе. З початку року підприємці знову зобов’язані перераховувати 22% від доходу чи мінімальної заробітної плати (п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік»).
З 1 січня 2025 року збільшився військовий збір. Замість єдиної ставки 1,5% запроваджено диференційовану – в залежності від категорії платника податків. Для ФОП 1,2 та 4 груп на спрощеній системі оподаткування застосовується фіксована ставка – 800 грн (10% від мінімальної зарплати). Для ФОП 3 групи на спрощеній системі – 1% від доходу. З ФОП на загальній системі оподаткування та з зарплат найманих працівників – 5% від доходу / зарплати (закон №4113-IX).
Офіс Генпрокурора провів аудит 23 000 кримінальних проваджень, відкритих проти бізнесу. За його результатами було закрито майже 8000 справ. Частина з них роками перебувала без жодного руху, створюючи тиск на бізнес.
Закон №4536-IX встановлює нові правила для ФОП з ліцензією на роздрібну торгівлю підакцизними товарами. Підприємець без найманих працівників, який планує мати ліцензію, повинен показувати щомісячний дохід не менше 16 000 грн (2 мінімальні заробітні плати). У 2026 році – 17 294 грн. Таку ж саму зарплату продавець підакцизних товарів повинен забезпечити і для свої працівників. Виняток: коли торгівельна точка знаходиться за містом або має площу менше 500 квадратних метрів. Для них мінімальний дохід / зарплата встановлюється на рівні 1,5 МЗП.
Законопроекти №14169 та №14170 розширили систему пільг для вітчизняних виробників БПЛА. Дозволено ввезення комплектуючих для модернізації БПЛА, спрощено митні процедури, передбачено пільги для техніки, втраченої під час випробувань, а також запроваджено податкові стимули для модернізації машин розмінування і систем протидії розвідкам.
З 25 квітня платники податків мають право приймати участь у розгляді результатів податкової перевірки в режимі відеоконференції. Контролюючий орган, при надходженні заперечень чи додаткових пояснень до акту перевірки, зобов’язаний повідомити платника про дату, час та можливі формати їх розгляду. При обранні онлайн-формату – платнику податків надсилається лист у Електронний кабінет.
Законом №4577-ІХ запроваджено спеціальний пільговий режим для оборонних підприємств – Defence City. Він передбачає звільнення від податку на прибуток за умови цільового реінвестування прибутку в розвиток компанії (модернізація обладнання, використання нових технологій, дослідження, нові розробки тощо).
З 1 січня Державна податкова служба знову може проводити планові перевірки більшості платників податків. Мораторій частково зберігся для платників податків з податковою адресою на тимчасово-окупованих територіях та в районах активних чи можливих бойових дій. Водночас, мораторій не поширюється на підприємства, які працюють з підакцизними товарами (паливо, алкоголь, тютюн тощо).
28 серпня набув чинності закон №4196-IX про скасування Господарського кодексу та запровадження трирічного перехідного періоду. Серед ключових новацій – заміна прав господарського відання на узуфрукт, заборона створення та уніфікація деяких форм підприємств і визнання їх як ТОВ, а також визначення критеріїв поділу на мікропідприємства, малі, середні та великі.
Законом № 3926-IX визначено підходи до отримання авторизацій для здійснення видів діяльності, що перебувають під контролем митних органів. Авторизація є обов’язковою, зокрема, для здійснення митної брокерської діяльності, використання митних складів та складів тимчасового зберігання. Раніше ці види діяльності регулювалися дозволами. Щоб авторизуватися, підприємство повинно мати бездоганну ділову репутацію, визначити відповідальну особу та відповідати критеріям КМУ.
Митні органи отримали можливість надсилати офіційні повідомлення та документи (запити, накази тощо) в електронному вигляді та проводити перевірки після митного оформлення товарів. Зокрема щодо правильності нарахування митних платежів та з інших митних питань.
13. Відновлення строків позовної давності
Закон №4434-IX відновив перебіг строків позовної давності – норма про їх зупинку під час дії воєнного стану виключена з перехідних положень ЦК України. Це важливо для бізнесу й бухгалтерії, зокрема при визнанні заборгованості безнадійною. З урахуванням карантину, запровадженого через COVID-19, перебіг строків позовної давності загалом був зупинений більш ніж 5 років.
Оновлено Порядок зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування: підвищено поріг для безумовної реєстрації (граничний обсяг постачання – до 1 млн грн, на одного контрагента – 100 тис. грн), збільшено поріг для дрібних операцій (з 5 до 10 тис. грн по одній накладній), а також суттєво підвищено щомісячний поріг операцій з невеликими сумами (до 3 млн грн). Крім цього було спрощено ознаки безумовної реєстрації для експортерів з територій з загрозою бойових дій (прифронтових територій).
23 жовтня парламент підтримав у першому читанні законопроект №14023, спрямований на спрощення оформлення первинних документів при наданні послуг. Документ пропонує переглянути вимоги до актів виконаних робіт і зменшити обсяг обов’язкових реквізитів. Зокрема, не вимагатиметься підпис замовника послуг, але за умови, що це передбачено договором, а сама послуга оплачена безготівково та у повному обсязі.
Як бачимо, українське законодавство постійно змінюється, і це підштовхує бізнес «тримати руку на пульсі» та проявляти проактивний підхід – не лише для управління комплаєнс-ризиками та для уникнення штрафів, але й для того, щоб використати нові можливості.
Отже, у 2026 році ключовим завданням стане поєднання юридичної експертизи з операційною гнучкістю: варто провести аудит ризиків, оновити шаблони договорів з урахуванням нових правил і закласти в бюджет ресурси на швидку імплементацію змін. Такий підхід зменшить нормативну невизначеність і дасть компанії реальні переваги на ринку.
Якщо у наступному році ви хочете завжди бути в курсі всіх останніх подій та змін у правовому регулюванні? Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу і будьте першими, хто дізнається про всі новини. Там ви знайдете експертні огляди, аналітику та багато іншого корисного контенту.
Share: